Паліативна допомога – широке поняття, яке включає в себе допомогу і підтримку людини, яка хворіє на невиліковну хворобу. Така допомога надається пацієнту від моменту встановлення невиліковного діагнозу і до останніх хвилин життя. Ця допомога передбачає також психологічну підтримку членів сім’ї протягом хвороби близької людини і в період скорботи.

Ця проблематика є актуальною для України, оскільки у державі щорічно близько 500 тисяч тяжкохворих людей, які на останніх етапах свого життя потребують знеболення, проте не можуть його отримати у повному обсязі, та приречені на щоденні страждання через недоступність контрольованих лікарських засобів. Слід зауважити, що ситуація загострилася у зв’язку з неоголошеною війною на Сході України і великою кількістю поранених.

Ксенія Шаповал, менеджер Програмної ініціативи «Громадське здоров'я» Міжнародного фонду «Відродження» пояснює: «Коли ми думаємо про те, якою має бути паліативна допомога в Україні важливо відповісти собі на питання - як я хочу помирати? Звичайно кожна людина хоче помирати у мирі та спокої, у чистоті в лікарні чи вдома, поруч з близькими людьми, без болю та страждань.  Основною метою діяльності нашої програмної ініціативи є створення такої системи паліативної допомоги в Україні, де кожна людина, в незалежності від віросповідання та належності до релігійної конфесії, отримала б можливість помирати в таких умовах, у яких шанується її гідність до останнього моменту її життя». 

Представники різних церков та релігійних організацій активно беруть участь у допомозі і підтримці тяжкохворих людей. Ролі Церков та релігійних організацій в  наданні паліативної допомоги та доступу до знеболення як необхідного компоненту опіки була присвячена Всеукраїнська міжконфесійна конференція, яка проходила в Ірпіні 25-26 травня. Організаторами заходу були: Комісія з питань соціального служіння Всеукраїнської Ради Церков та релігійних організацій, Громадська рада при Міністерстві охорони здоров’я з питань співпраці з Всеукраїнською Радою церков та релігійних організацій,  за підтримки ГО «Елеос-Україна»,  ВБФ «Соборність»  та програмної ініціативи «Громадське Здоров’я» Міжнародного Фонду Відродження.

Отець Андрій Нагірняк, голова Громадської ради при МОЗ Україна по співпраці з ВРЦіРО, коментуючи актуальність заходу наголошує: «Основною метою Церкви є пошанування людської гідності людського життя - від зачаття до природної смерті. Саме пошануванням людини до моменту її природної смерті і займається паліативна опіка. У цьому церква та лікарі мають спільні завдання, в основі яких лежить цінність людського життя».

Ключовим аспектом паліативної допомоги є проблема болю і призначення сильнодіючих нарковмісних препаратів. В рамках реформування сфери охорони здоров'я,  у 2015 році був прийнятий Наказ МОЗ №494 на виконання принципів Державної стратегії України щодо наркотиків. Незважаючи на те, що прийнятий Наказ забезпечує практичну реалізацію Постанови КМУ №333 від 13.05.2013 року,  значно спрощує систему обігу контрольованих речовин у закладах охорони здоров’я та відповідає реалізації державних пріоритетів України в напрямку Європейської інтеграції, проблеми із доступом до цих препаратів в Україні досі є.

Людмила Андріїшин, завідувач виїзним відділенням Центру паліативної допомоги Івано-Франківської області, головний позаштатний спеціаліст з паліативної допомоги Івано-Франківської області наголошує: «Завжди є можливість забезпечити належну якість життя людині, яка помирає.  Доступ до знеболення це вкрай необхідна частина паліативної допомоги. Проте окрім фізичного, біль має також соціальний та психо-емоційний компоненти, і завданням паліативної мультидисциплінарної команди - є подолати усі компоненти болю. Хоспіс це не будинок, де треба померти, а будинок, де можна жити у спокої і та комфорті останній період свого життя».

Основним доповідачем конференції став Мартін Сорге, лютеранський пастор та медбрат Центру паліативної опіки , Відень, Австрія.

Метою заходу є мобілізація зусиль Всеукраїнської Ради Церков та релігійних організацій в сприянні доступу до знеболення, як необхідного компоненту паліативної опіки. Тому програма конференції містить лекції та майстер-класи на теми: супроводу родичів важкохворих та душпастирської розмови з вмираючим. Отець Сергій Дмитрієв, виконуючий секретар Комісії з питань соціального служіння ВРЦіРО підсумовує: «В конференції взяли участь представники 14 конфесій та релігійних організацій. Об’єднання зусиль священнослужителів це можливість допомогти конкретним людям відійти у ліпший Світ з гідністю. В той же час звернення до тематики паліативної допомоги є об’єднавчим фактором для діячів різних конфесій й релігій, і це духовне єднання є надзвичайно важливим для України в умовах конфлікту на Сході». 

Від Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви України у заході прийняли участь пастори: Віктор Целінко, Ігор Шемігон, Андрій Кузнєцов та Павло Шварц. Останній поділився досвідом НЄЛЦУ по темі "Душпасторство хворих, які потребують знеболення".

 

 по матеріалам www.irf.ua